Спецпроект

У парламенті Таджикистану знайшли комуністичну криївку

У будівлі парламенту Таджикистану виявлено схованку з бюстами Володимира Леніна та Йосипа Сталіна, а також Карла Маркса і Фрідріха Енгельса.

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на депутата від Компартії Таджикистану Шоді Шабдолова.

Скульптури радянських вождів і основоположників марксизму, за інформацією РІА Новини, були знайдені при реконструкції сходів. "Коли робітники зняли штукатурку, побачили вхід в отвір, де й перебували бюсти Леніна, Маркса і Енгельса, погруддя Сталіна знаходився в тій же кімнаті, але подалі", - розповідає Шабдолов.

На думку депутата, погруддя Сталіна був перенесений у приміщення, розташоване під сходами, ще за часів правління Микити Хрущова, коли демонтувалися пам'ятники, встановлені на честь його попередника.

Що стосується трьох інших скульптур, то вони, як вважає депутат, були заховані у схованці в 1992 році, коли в Душанбе почалися антиурядові виступи, які вилилися згодом у збройні сутички та громадянську війну. Бюст Леніна, як зазначає Шабдолов, був прострелений.

Зображення Леніна, Маркса і Енгельса, виготовлені з гіпсу, представник компартії (з дозволу спікера парламенту) вже переніс у свій кабінет. Бюст ж Сталіна, виготовлений з мармуру, виявився занадто важкий, щоб забрати його відразу (повідомляється, що він важить приблизно 400 кілограмів).

Надалі комуністи, за словами Шабдолова, мають намір звернутися до влади з проханням підібрати місця в Душанбе для встановлення всіх чотирьох бюстів.

Після розпаду СРСР пам'ятники радянським вождям, встановлені в Таджикистані, поступово демонтувалися. У столиці республіки останній пам'ятник Леніну був знесений у 2008 році.

Нагадаємо, що у травні в Таджикистані демонтували найвищий в Азії монумент Леніну, встановлений у колишньому Ленінабаді.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.