Спецпроект

У парламенті Таджикистану знайшли комуністичну криївку

У будівлі парламенту Таджикистану виявлено схованку з бюстами Володимира Леніна та Йосипа Сталіна, а також Карла Маркса і Фрідріха Енгельса.

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на депутата від Компартії Таджикистану Шоді Шабдолова.

Скульптури радянських вождів і основоположників марксизму, за інформацією РІА Новини, були знайдені при реконструкції сходів. "Коли робітники зняли штукатурку, побачили вхід в отвір, де й перебували бюсти Леніна, Маркса і Енгельса, погруддя Сталіна знаходився в тій же кімнаті, але подалі", - розповідає Шабдолов.

На думку депутата, погруддя Сталіна був перенесений у приміщення, розташоване під сходами, ще за часів правління Микити Хрущова, коли демонтувалися пам'ятники, встановлені на честь його попередника.

Що стосується трьох інших скульптур, то вони, як вважає депутат, були заховані у схованці в 1992 році, коли в Душанбе почалися антиурядові виступи, які вилилися згодом у збройні сутички та громадянську війну. Бюст Леніна, як зазначає Шабдолов, був прострелений.

Зображення Леніна, Маркса і Енгельса, виготовлені з гіпсу, представник компартії (з дозволу спікера парламенту) вже переніс у свій кабінет. Бюст ж Сталіна, виготовлений з мармуру, виявився занадто важкий, щоб забрати його відразу (повідомляється, що він важить приблизно 400 кілограмів).

Надалі комуністи, за словами Шабдолова, мають намір звернутися до влади з проханням підібрати місця в Душанбе для встановлення всіх чотирьох бюстів.

Після розпаду СРСР пам'ятники радянським вождям, встановлені в Таджикистані, поступово демонтувалися. У столиці республіки останній пам'ятник Леніну був знесений у 2008 році.

Нагадаємо, що у травні в Таджикистані демонтували найвищий в Азії монумент Леніну, встановлений у колишньому Ленінабаді.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.