Спецпроект

КС ЗАБОРОНИВ ПІДНІМАТИ ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР ПОРУЧ ІЗ ДЕРЖАВНИМ

Використання Прапора Перемоги під час офіційних заходів разом з Державним прапором України суперечить Конституції.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення Конституційного Суду України за зверненням Юрія Костенка було оприлюднене сьогодні.

Як зазначається у рішенні КС, положеннями Конституції України визначено вичерпний перелік державних символів України, до яких відноситься Державний прапор, Герб, Гімн.

У своєму рішенні КС посилається на те, що Прапор Перемоги є символом перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, армії та флоту.

Також Конституційний Суд звертає увагу, що, відповідно до положень Конституції, прийняття положень щодо використання державної символіки під час офіційних заходів приймається кількістю депутатів не менше 2/3 від загального складу - а зміни від 21 квітня до Закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги" приймалися меншою кількістю депутатів, ніж визначено, отже була порушена процедура.

У рішенні також зазначається, що визнані неконституційними положення втрачають чинність з дня ухвалення КС рішення, яке обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Разом з тим КС у своєму рішенні пропонує Верховній Раді законодавчо встановити порядок використання державних символів України, зокрема, Державного прапора України.

Нагадаємо, що у травні 2011 року президент Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапору перемоги. При цьому норма, яка дозволяла громадянам використовувати червоні прапори на 9 травня, існувала ще в законі "Про вшанування пам'яті Великої вітчизняної війни", підписаному Леонідом Кучмою у 2000 році.

Інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Тим часом у Донецьку днями розпочалася нова кампанія з просування копій Прапора Перемоги.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.