Спецпроект

КС ЗАБОРОНИВ ПІДНІМАТИ ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР ПОРУЧ ІЗ ДЕРЖАВНИМ

Використання Прапора Перемоги під час офіційних заходів разом з Державним прапором України суперечить Конституції.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення Конституційного Суду України за зверненням Юрія Костенка було оприлюднене сьогодні.

Як зазначається у рішенні КС, положеннями Конституції України визначено вичерпний перелік державних символів України, до яких відноситься Державний прапор, Герб, Гімн.

У своєму рішенні КС посилається на те, що Прапор Перемоги є символом перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, армії та флоту.

Також Конституційний Суд звертає увагу, що, відповідно до положень Конституції, прийняття положень щодо використання державної символіки під час офіційних заходів приймається кількістю депутатів не менше 2/3 від загального складу - а зміни від 21 квітня до Закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги" приймалися меншою кількістю депутатів, ніж визначено, отже була порушена процедура.

У рішенні також зазначається, що визнані неконституційними положення втрачають чинність з дня ухвалення КС рішення, яке обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Разом з тим КС у своєму рішенні пропонує Верховній Раді законодавчо встановити порядок використання державних символів України, зокрема, Державного прапора України.

Нагадаємо, що у травні 2011 року президент Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапору перемоги. При цьому норма, яка дозволяла громадянам використовувати червоні прапори на 9 травня, існувала ще в законі "Про вшанування пам'яті Великої вітчизняної війни", підписаному Леонідом Кучмою у 2000 році.

Інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Тим часом у Донецьку днями розпочалася нова кампанія з просування копій Прапора Перемоги.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.