Спецпроект

Анонс: міжнародний форум про початок війни Третього рейху з СРСР

До 70-ї річниці нападу німецького вермахту на СРСР німецький федеральний фонд "Пам'ять, Відповідальність та Майбутнє" та Інститут глобальних та європейських студій Лейпцига вперше в Україні проведуть міжнародний форум "Історичної Майстерні Європи".

Тема форуму звучить як "1941 рік: німецька нищівна війна в Україні та її учасники", повідомляють організатори заходу.

Форум відбудеться вчетверте - до цього він проходив у Лейпцигу, Вроцлаві та Вільнюсі.

Молоді науковці з усієї Європи дискутуватимуть в Києві про сучасну європейську історію, з акцентом на Другій Світовій Війні та її учасниках на території України. З особливою увагою буде розглянуто тему Голокосту, долі українських євреїв під час Голокосту та стан пам'яті в українському суспільстві про Голокост.

Під час Міжнародного Форуму відбудеться декілька публічних заходів, на які запрошують усіх зацікавлених:

21.06.2011: Лекція Франка Голчевскі "Визволення чи окупація? Німці та українці в 1941 року", модератор: Георгій Касьянов.

22.06.2011: Показ фільму "Назви своє ім'я" (2006) реж. Сергій Буковський. Український фільм тематизує Голокост на основі інтерв'ю зі свідками.

23.06.2011: Подіумна дискусія "1941 рік: німецька нищівна війна, Голокост та українське суспільство". В дискусії прийматимуть участь історики з Києва, Мюнхена і Гамбурга - Франк Гольчевскі, Венді Ловер, Андрій Портнов та Юрій Шаповал.

Вхід на всі заходи вільний. Початок - о 19 годині. Всі дискусії будуть перекладатися українською. Попередньо просять зареєструватися на oleksandra.bienert А gmx.de

Міжнародний Форум проводиться у партнерстві з представництвом Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.