Спецпроект

У Києві з'являться вулиці Миколайчука і Некрасова. Бульвара Давидова не стане

До 100-річчя письменника Віктора Некрасова та 70-річчя актора Івана Миколайчука комісія КМДА з питань перейменувань та пам'ятних знаків прийняла рішення про увічнення пам'яті цих відомих киян.

Про це розповів член комісії, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Іменем Івана Миколайчука буде названа колишня вулиця Олександра Серафимовича (російський письменник і чиновник від літератури) на Березняках. У багатоповерхівці на Серафимовича, 5 і жив Іван Миколайчук - з 1971 року до смерті 3 серпня 1987 року.

На бульвар Віктора Некрасова перейменують бульвар Давидова на Русанівці. Олексій Давидов - київський голова, з іменем якого пов'язують Куренівську трагедію 1961 року.

50 років Куренівській трагедії: як і чому це сталося

Є міська легенда про те, як водії трамваїв, чиї колеги (50 людей) загинули у затопленому селевим потоком трамвайному депо, оголошували зупинку "Бульвар Давидова" як "Бульвар ДЕНИСА Давидова".

Іван Миколайчук - український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та дві режисерські роботи. Навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Івченка).

Миколайчук: невідомі знімки життя і смерті (ФОТО)

Віктор Некрасов - письменник закінчив Київський будівельний інститут і у свій час працював архітектором. Навчався у театральній студії при київському Театрі російської драми, після чого працював актором і театральним художником.

"Улюблений письменник Сталіна" і улюблений письменник усієї країни за роман "В окопах Сталінграда", який дав хід цілій школі "окопної правди".

Правда про війну з дозволу Сталіна. 100 років Віктору Некрасову

Завдяки Некрасову відбулося і народження феномену Андріївського узвозу в Києві - після його статті "Дім Турбіних" розпочалося масове паломництво до будинку, де жив Михайло Булгаков.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.