Спецпроект

У Києві з'являться вулиці Миколайчука і Некрасова. Бульвара Давидова не стане

До 100-річчя письменника Віктора Некрасова та 70-річчя актора Івана Миколайчука комісія КМДА з питань перейменувань та пам'ятних знаків прийняла рішення про увічнення пам'яті цих відомих киян.

Про це розповів член комісії, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Іменем Івана Миколайчука буде названа колишня вулиця Олександра Серафимовича (російський письменник і чиновник від літератури) на Березняках. У багатоповерхівці на Серафимовича, 5 і жив Іван Миколайчук - з 1971 року до смерті 3 серпня 1987 року.

На бульвар Віктора Некрасова перейменують бульвар Давидова на Русанівці. Олексій Давидов - київський голова, з іменем якого пов'язують Куренівську трагедію 1961 року.

50 років Куренівській трагедії: як і чому це сталося

Є міська легенда про те, як водії трамваїв, чиї колеги (50 людей) загинули у затопленому селевим потоком трамвайному депо, оголошували зупинку "Бульвар Давидова" як "Бульвар ДЕНИСА Давидова".

Іван Миколайчук - український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та дві режисерські роботи. Навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Івченка).

Миколайчук: невідомі знімки життя і смерті (ФОТО)

Віктор Некрасов - письменник закінчив Київський будівельний інститут і у свій час працював архітектором. Навчався у театральній студії при київському Театрі російської драми, після чого працював актором і театральним художником.

"Улюблений письменник Сталіна" і улюблений письменник усієї країни за роман "В окопах Сталінграда", який дав хід цілій школі "окопної правди".

Правда про війну з дозволу Сталіна. 100 років Віктору Некрасову

Завдяки Некрасову відбулося і народження феномену Андріївського узвозу в Києві - після його статті "Дім Турбіних" розпочалося масове паломництво до будинку, де жив Михайло Булгаков.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.