Спецпроект

Анонс: завтра у Києві презентують архів спогадів про початки Незалежності

21 червня 2011 року в Києві відбудеться науковий симпозіум та презентація відкритого архіву "Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України 1988-1991".

Про це "Історичну Правду" повідомили організатори заходу.

Український католицький університет (УКУ) представить інтелектуальній та політичній громадськості веб-архів, який є своєрідною хронікою процесу постання незалежної України.

Архів охоплює 72 інтерв'ю з політичними лідерами, дисидентами, дипломатами, журналістами, релігійними діячами, підприємцями, вченими, військовими, розвідниками, які брали участь або були свідками цього процесу в 1988‒1992. УКУ діятиме в Україні як репозиторій відеозаписів і транскриптів.

Відеоінтерв'ю були записані в шести країнах у 1995 та 1996 роках.

Інтерв'ю дали: Леонід Кравчук, Михайло Горбачов, Лєх Валенса, Джеймс Бейкер, В'ячеслав Чорновіл, Мустафа Джемілєв, Євген Марчук, Юрій Щербак, Віталій Коротич, Яцек Куронь, Вітаутас Ландсбергіс, Сергій Набока, Іван Плющ, Мирослав Попович, Джордж Сорос, Галина Старовойтова, Станіслав Шушкевич, Анатолій Зленко та інші відомі суспільні та державні діячі.

Проект розпочинається дослідженням національних рухів та громадських об'єднань, що зароджувалися в Україні у 1988‒1989, охоплює переговори про підписання нового союзного договору влітку 1991, спробу серпневого перевороту 1991 року, піднесення Бориса Єльцина в Москві та розвиток національного сентименту в республіках і досягає кульмінаційної точки в українському референдумі про незалежність у грудні 1991 та міжнародне визнання України як суверенної держави.

В рамках презентації відео-архіву відбудеться науковий симпозіум за участі викладачів УКУ та учасників проекту "Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України 1988-1991".

В програмі симпозіуму передбачено дві сесії: 

- Сесія І. Українська незалежність у ретроспективі: як воно було у 1991 році?

- Сесія ІІ. Українська незалежність у перспективі: як воно буде у 2020 році?

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.