Спецпроект

Анонс: завтра у Києві презентують архів спогадів про початки Незалежності

21 червня 2011 року в Києві відбудеться науковий симпозіум та презентація відкритого архіву "Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України 1988-1991".

Про це "Історичну Правду" повідомили організатори заходу.

Український католицький університет (УКУ) представить інтелектуальній та політичній громадськості веб-архів, який є своєрідною хронікою процесу постання незалежної України.

Архів охоплює 72 інтерв'ю з політичними лідерами, дисидентами, дипломатами, журналістами, релігійними діячами, підприємцями, вченими, військовими, розвідниками, які брали участь або були свідками цього процесу в 1988‒1992. УКУ діятиме в Україні як репозиторій відеозаписів і транскриптів.

Відеоінтерв'ю були записані в шести країнах у 1995 та 1996 роках.

Інтерв'ю дали: Леонід Кравчук, Михайло Горбачов, Лєх Валенса, Джеймс Бейкер, В'ячеслав Чорновіл, Мустафа Джемілєв, Євген Марчук, Юрій Щербак, Віталій Коротич, Яцек Куронь, Вітаутас Ландсбергіс, Сергій Набока, Іван Плющ, Мирослав Попович, Джордж Сорос, Галина Старовойтова, Станіслав Шушкевич, Анатолій Зленко та інші відомі суспільні та державні діячі.

Проект розпочинається дослідженням національних рухів та громадських об'єднань, що зароджувалися в Україні у 1988‒1989, охоплює переговори про підписання нового союзного договору влітку 1991, спробу серпневого перевороту 1991 року, піднесення Бориса Єльцина в Москві та розвиток національного сентименту в республіках і досягає кульмінаційної точки в українському референдумі про незалежність у грудні 1991 та міжнародне визнання України як суверенної держави.

В рамках презентації відео-архіву відбудеться науковий симпозіум за участі викладачів УКУ та учасників проекту "Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України 1988-1991".

В програмі симпозіуму передбачено дві сесії: 

- Сесія І. Українська незалежність у ретроспективі: як воно було у 1991 році?

- Сесія ІІ. Українська незалежність у перспективі: як воно буде у 2020 році?

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.