Спецпроект

Верховна Рада святкуватиме "звільнення від Речі Посполитої"

Верховна Рада підтримала постанову про відзначення на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком.

Ініціатором проекту постанови є народний депупат від НУНС Петро Ющенко, повідомляє офіційний сайт ВР.

"У 2011 році виповнюється 360 років з часу битви війська Богдана Хмельницького під Берестечком (28.06 - 10.07.1651), - йдеться у пояснювальній записці до проекту. - Враховуючи велике історичне значення цієї події для визволення України від Речі Посполитої та її роль у патріотичному вихованні українських громадян, ця знаменна дата заслуговує на відзначення на державному рівні".

282 голосами парламент постановив:

1. Відзначити на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
- у двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення 360-річчя з часу битви під Берестечком, включивши до його складу представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості і науковців;
- у двотижневий термін після утворення організаційного комітету розробити та затвердити план заходів, пов'язаних з відзначенням 360-річчя з часу битви під Берестечком, вирішити питання щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення цих заходів.

3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити висвітлення в ЗМІ фільмів, історичних хронік та заходів, пов'язаних з відзначенням на державному рівні 360-річчя битви під Берестечком.

4. Запропонувати "Укрпошті" видати серію поштових марок, присвячених події 360-річчя з часу битви під Берестечком.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".