Спецпроект

У Швеції відкриють пам'ятник Пилипу Орлику

29 червня 2011 року у шведському місті Крістіанстад відбудеться відкриття пам'ятника українському гетьману Пилипу Орлику - автору однієї з перших демократичних конституцій на теренах Європи.

Про це повідомляє портал "Культура" з посиланням на прес-секретаря посольства України в Швеції Марину Погребнюк.

Пилип Орлик проживав у місті Крістіанстад в 1716-1719 рр. Відкриття пам'ятника буде приурочено до 15-ї річниці Конституції України та 300-ї річниці Конституції Орлика. Окрім того, на будинку, де проживав Пилип Орлик, планується відкриття нової меморіальної дошки.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів України прийняв рішення спорудити пам'ятник Пилипу Орлику в Києві.

Пилип Орлик (1672 - 1742 рр.) - гетьман України, відомий насамперед як автор першої української Конституції "Пакти та конституції законів та вольностей Війська Запорозького...", що регламентувала основні питання державного будівництва в Україні на початку XVIII ст.

Нею він зобов`язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії у випадку, якщо він здобуде владу в Україні.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.