Спецпроект

На могилі Невідомого солдата знову засмажили яєчню

У понеділок, 20 червня, арт-гурт "Яйце імені Кірєєва і Нестеренка" влаштував акцію на підтримку Ганни Сінькової, затриманої в березні 2010 року за наругу над могилою Невідомого солдата.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Учасники арт-гурту записали відеоролик, який виклали на відеохостингу Youtube, де вони смажать три яєчні на вічному вогні у столичному Парку слави.

"У день чергового пафосного офіціозу в парку Слави за участю Віктора Януковича і Ху Цзіньтао ми засмажили три яєчні на вічному вогні, - йдеться в повідомленні арт-гурту. - Таким чином, ми намагалися привернути увагу громадськості до ситуації з політв'язнем Ганною Сіньковою, яка вже три місяці перебуває в СІЗО за ідіотичними звинуваченнями, оскільки маріонеткові суди нічого не вирішують, а лише виконують наказ згори".

Кірєєв і Нестеренко - прізвище прокурора і судді у справі Сінькової.

Нагадаємо, що Ганну Сінькову в березні 2011 року заарештували з формулюванням "за наругу над могилою" - за те, що 16 грудня 2010 року вона смажила яєчню з сосисками на вічному вогні на могилі Невідомого солдата в Парку слави у Києві.

Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.