Спецпроект

Сталін знав про планований напад Гітлера - російський архівіст

Матеріали збірки "Агресія", куди увійшло близько 200 агентурних повідомлень, текстів шифр-телеграм, аналітичних записок та інших розсекречених документів радянської розвідки, доводять, що Сталіну було добре відомо, коли Німеччина нападе на СРСР.

Про це сьогодні на презентації збірки заявив її упорядник генерал-майор зовнішньої розвідки РФ у відставці Лев Соцков, повідомляє "Газета.ua" з посиланням на "Інтерфакс".

"Я нарахував принаймні 30 повідомлень, які сигналізували про початок війни", - сказав Соцков.

Зокрема, він зазначив, що за три дні до початку війни прийшла телеграма з Риму, в якій радянський агент передавав відомості, що "вчора в МЗС Італії прийшла шифр-телеграма італійського посла в Берліні, в якій він повідомляє, що вище німецьке військове керівництво інформувало його про початок військових дій Німеччини проти СРСР між 20 і 25 червня".

"Аналогічні дані з позначкою "терміново" доповідали до Центру та резиденти з інших розвідточок", - додав Соцков, навівши ще кілька прикладів повідомлень про дату початку Великої Вітчизняної війни.

У зв'язку з цим, коментуючи заяву Сталіна про те, що напад Гітлера був несподіваним, упорядник збірника сказав: "У мене є тільки одне пояснення - треба було якось виправдати наші катастрофічні невдачі в перший період війни".

Відповідаючи на питання журналіста, чи можна з цього зробити висновок, що Сталін допустив величезну помилку, Соцков сказав, що "це питання абсолютно справедливе".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.