Спецпроект

Сталін знав про планований напад Гітлера - російський архівіст

Матеріали збірки "Агресія", куди увійшло близько 200 агентурних повідомлень, текстів шифр-телеграм, аналітичних записок та інших розсекречених документів радянської розвідки, доводять, що Сталіну було добре відомо, коли Німеччина нападе на СРСР.

Про це сьогодні на презентації збірки заявив її упорядник генерал-майор зовнішньої розвідки РФ у відставці Лев Соцков, повідомляє "Газета.ua" з посиланням на "Інтерфакс".

"Я нарахував принаймні 30 повідомлень, які сигналізували про початок війни", - сказав Соцков.

Зокрема, він зазначив, що за три дні до початку війни прийшла телеграма з Риму, в якій радянський агент передавав відомості, що "вчора в МЗС Італії прийшла шифр-телеграма італійського посла в Берліні, в якій він повідомляє, що вище німецьке військове керівництво інформувало його про початок військових дій Німеччини проти СРСР між 20 і 25 червня".

"Аналогічні дані з позначкою "терміново" доповідали до Центру та резиденти з інших розвідточок", - додав Соцков, навівши ще кілька прикладів повідомлень про дату початку Великої Вітчизняної війни.

У зв'язку з цим, коментуючи заяву Сталіна про те, що напад Гітлера був несподіваним, упорядник збірника сказав: "У мене є тільки одне пояснення - треба було якось виправдати наші катастрофічні невдачі в перший період війни".

Відповідаючи на питання журналіста, чи можна з цього зробити висновок, що Сталін допустив величезну помилку, Соцков сказав, що "це питання абсолютно справедливе".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.