Спецпроект

У Харковi вiдкрили пам'ятний знак астрономам, загиблим у роки окупацiї

На територiї Астрономiчної обсерваторiї (НДI Астрономiї) Харкiвського нацiонального унiверситету (ХНУ) iменi В. Н. Каразiна вiдкрили пам'ятний знак унiверситетським астрономам, якi загинули пiд час нiмецької окупацiї в 1941-1943 рр..

Як передає кореспондент агенції "Iнтерфакс", пам'ятник становить собою кам'яну призму, на яку встановлено муляж телескопа. У центральнiй частинi пам'ятника вмонтовано пам'ятну дошку, бiля пiднiжжя - уламок метеорита i ступенi ракетоносiя, який впав на територiї Харкiвської областi близько 10 рокiв тому.

На пам'ятній дошці викарбовано сім прiзвищ: професора Олексiя Роздольського (помер вiд голоду), професора Сергiя Семилiта (загинув вiд вибуху авiабомби), доцента Юрiя Фадєєва (помер вiд голоду), доцента Мстислава Савроня (розстрiляний), с.н.с. Григорiя Страшного (загинув у гетто), обчислювач Людмила Костиря (померла вiд голоду), аспiрант Василь Баланськiй (пропав безвiсти пiсля бомбардування).

Директор НДІ Астрономії Юрій Шкуратов зазначив, що пам'ятний знак створено руками спiвробiтникiв Астрономiчної обсерваторiї. "Можливо, це не шедевр архiтектури, але вiн зроблений вiд душi", - сказав вiн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.