Спецпроект

ЮНЕСКО просить Київ визначитися з охоронною зоною

Комітет Світової спадщини на своїй 35-й сесії вирішив закликати Україну визначити зону в історичному центрі у Києві, і захистити її відповідними законами.

"Комітет ... наполегливо прость Країну-учасницю (Україну) визначити захищену зону в центральному Києві якомога скоріше", - така заява міститься у рішенні комітету зі Світової спадщини ЮНЕСКО, остаточно прийнятому 29 червня 2011 року у Парижі.

Також цим рішенням комітет наполегливо просить Україну посилити регуляторні та практичні механізми - для того, щоб достатнім виконати законодавство щодо історичного центру.

Таке рішення було прийнято на основі аналітичних звітів моніторингових місій експертів ЮНЕСКО/ІКОМОС, котрі працювали в Україні у 2009 та 2010 роках. Експерти ЮНЕСКО констатують, що Україна не може надати тих документів та даних, котрі ця організація просить уже не перший рік.

Так, ЮНЕСКО у відповідь на своє прохання не отримало від України достатньої інформації по ряду об'єктів, що будуються, котрі ця організація просила зупинити. Мова йде про ряд будівництв в буферній зоні Софійського собору - зокрема, про адресу Гончара 17-23.

Незважаючи на прохання ЮНЕСКО, українська влада саботує встановлення меж історичного центру Києва і не виробила план зі управління об'єктами всесвітньої спадщини на території Києва.

Експерти ЮНЕСКО та ІКОМОС також констатують, що Україна, попри звернення до неї, не зробила дослідження ландшафту у зоні Києво-Печерської Лаври. Аналогічна ситуація склалася з Дальніми печерами Лаври - також Україна не надала жодних документів з приводу їх відновлення та збереження.

Також Україна не надає плану консерваційних робіт, котрі зараз тривають на Андріївській церкві.

Як відомо, комітет з охорони Світової спадщини складається з 21 країни, котрих вибирає генеральна асамблея країн-учасниць Конвенції з охорони культурної спадщини.

У список Світової спадщини входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна у Світовій спадщині представлена шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, резиденцією буковинських православних митрополитів у Чернівцях, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Кілька тижнів тому ІКОМОС висловив занепокоєння щодо можливої забудови фундаментів Десятинної церкви.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.