Спецпроект

Польські археологи завершили роботи в Биківні

Польські археологи завершили праці у Биківні під Києвом. Цього року вдалося відшукати понад 500 тіл поляків, які пали жертвами загонів НКВД.

Про це повідомляє Польське радіо.

За словами керівника робіт, професора Анджея Колі, в цьому році досліджено 90 могил, 15 з яких виявилося місцем захоронення виключно поляків з так званого "українського катинського списку".

Це підтвердили предмети з часів довоєнної Польщі, які були знайдені в могилах: загалом - близько 700 медальйонів, кухлів, гребінців тощо. Це не було  простим завданням, наголошує Анджей Коля, адже в 70-х роках минулого століття КДБ намагалося приховати факт радянського злочину, проводячи ексгумацію і вилучаючи частину предметів, які могли свідчити про те, що загиблі - це поляки.

Цього року в Биківні знайдено тіла понад п'яти сотень польських громадян, які під час урочистого богослужіння були перепоховані.

Навесні наступного року в цій місцевості має постати меморіальний комплекс, який увіковічнить пам'ять поляків - жертв НКВС.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.