Спецпроект

В Україні знайшли перших Homo Sapiens у Європі?

Сліди діяльності та останки, можливо, найдавніших представників людини розумної в Європі були виявлені експедицією українських археологів у Криму.

Про це повідомляє ВВС.

Відкриття, зроблене членами експедиції в печерах Буран-Кая в Кримських горах, може підтвердити припущення вчених про те, що предки сучасних людей почали заселяти Європу зі Східно-Європейської рівнини, а не через Балкани, як передбачалося раніше.

Серед знахідок - кістки і зуби стародавніх людей, а також різні знаряддя праці, різьблення з кістки і останки тварин.

Результати дослідження, очолюваного членом Української академії наук Олександром Яневичем, котрий відкрив ці печери в 1991 році, були опубліковані в мережевому журналі PLoS ONE.

З моменту відкриття стоянки в Буран-Кая на місці було виявлено близько 200 людських останків, а також безліч кісток тварин і різних артефактів.

За даними експертів, аналіз останків вказує на приналежність цих представників людського роду до граветтської культури, широко поширеної в Європі 28000-21000 років тому.

Датувати останки, образ і форма яких вказує на їхню приналежність до сучасного типу людей, вдалося завдяки радіовуглецевому аналізу.

Ця знахідка дає уявлення про те, яка була культура найбільш ранніх представників роду Homo sapiens.

"У цих народів були ножі, легкі знаряддя праці, мамонтові кістки і ночували вони на відкритому повітрі, - розповідає професор Клайв Фінлейсон з Гібралтарського музею. - Граветтська культура була визначальною в розвитку сучасної людини".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.