Спецпроект

В Україні знайшли перших Homo Sapiens у Європі?

Сліди діяльності та останки, можливо, найдавніших представників людини розумної в Європі були виявлені експедицією українських археологів у Криму.

Про це повідомляє ВВС.

Відкриття, зроблене членами експедиції в печерах Буран-Кая в Кримських горах, може підтвердити припущення вчених про те, що предки сучасних людей почали заселяти Європу зі Східно-Європейської рівнини, а не через Балкани, як передбачалося раніше.

Серед знахідок - кістки і зуби стародавніх людей, а також різні знаряддя праці, різьблення з кістки і останки тварин.

Результати дослідження, очолюваного членом Української академії наук Олександром Яневичем, котрий відкрив ці печери в 1991 році, були опубліковані в мережевому журналі PLoS ONE.

З моменту відкриття стоянки в Буран-Кая на місці було виявлено близько 200 людських останків, а також безліч кісток тварин і різних артефактів.

За даними експертів, аналіз останків вказує на приналежність цих представників людського роду до граветтської культури, широко поширеної в Європі 28000-21000 років тому.

Датувати останки, образ і форма яких вказує на їхню приналежність до сучасного типу людей, вдалося завдяки радіовуглецевому аналізу.

Ця знахідка дає уявлення про те, яка була культура найбільш ранніх представників роду Homo sapiens.

"У цих народів були ножі, легкі знаряддя праці, мамонтові кістки і ночували вони на відкритому повітрі, - розповідає професор Клайв Фінлейсон з Гібралтарського музею. - Граветтська культура була визначальною в розвитку сучасної людини".

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.