Спецпроект

В Україні знайшли перших Homo Sapiens у Європі?

Сліди діяльності та останки, можливо, найдавніших представників людини розумної в Європі були виявлені експедицією українських археологів у Криму.

Про це повідомляє ВВС.

Відкриття, зроблене членами експедиції в печерах Буран-Кая в Кримських горах, може підтвердити припущення вчених про те, що предки сучасних людей почали заселяти Європу зі Східно-Європейської рівнини, а не через Балкани, як передбачалося раніше.

Серед знахідок - кістки і зуби стародавніх людей, а також різні знаряддя праці, різьблення з кістки і останки тварин.

Результати дослідження, очолюваного членом Української академії наук Олександром Яневичем, котрий відкрив ці печери в 1991 році, були опубліковані в мережевому журналі PLoS ONE.

З моменту відкриття стоянки в Буран-Кая на місці було виявлено близько 200 людських останків, а також безліч кісток тварин і різних артефактів.

За даними експертів, аналіз останків вказує на приналежність цих представників людського роду до граветтської культури, широко поширеної в Європі 28000-21000 років тому.

Датувати останки, образ і форма яких вказує на їхню приналежність до сучасного типу людей, вдалося завдяки радіовуглецевому аналізу.

Ця знахідка дає уявлення про те, яка була культура найбільш ранніх представників роду Homo sapiens.

"У цих народів були ножі, легкі знаряддя праці, мамонтові кістки і ночували вони на відкритому повітрі, - розповідає професор Клайв Фінлейсон з Гібралтарського музею. - Граветтська культура була визначальною в розвитку сучасної людини".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.