Спецпроект

Поляки обурені, що львівських професорів не назвали поляками

Напис на пам'ятнику убитим нацистами львівським професорам не схвалила польська сторона - через те, що там не було прикметника "поляки".

Про це повідомляє "Ґазета Виборча" з посиланням на агенцію ПАП.

Напис, узгоджений меріями Вроцлава і Львова (міста, які ставили монумент), не отримав схвалення Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі).

На пам'ятнику немає напису, який би говорив про національність жертв, але мери Вроцлава і Львова Рафал Дуткєвич і Андрій Садовий сподіваються, що вони з'являться.

За словами Садового, таблиця з написом " іще не готова". "Буде на ній текст польською, українською і англійською", - додав мер Львова, хоч і не сказав, що точно буде написано.

Нагадаємо, що 3 липня у Львові було відкрито пам'ятник професорам львівських вузів, розстріляних нацистами влітку 1941 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.