Спецпроект

У Києві руйнують чергову пам'ятку

Будинок за адресою вул. Б.Хмельницького, 31/27 (вул. Ів. Франка, 27/31), який є пам'яткою архітектури та монументального мистецтва, почав швидко руйнуватися через протиправні дії забудовників.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Випадки, коли власник нищив будинок, щоб на його місці побудувати інший, на жаль, трапляються в Києві повсякчасно, але в даному випадку за руйнуванням пам'ятки стоїть компанія, яка володіє лише частиною споруди. Сьогодні під загрозою опинилась і пам'ятка, і всі жителі будинку", - занепокоєний Бригинець.

Інспекційна перевірка ГУ охорони пам'яток встановила, що у підвальних приміщеннях будівлі проводяться протиправні будівельно-монтажні та земляні роботи по зміні пам'ятки, що призвело до пошкодження конструкцій фундаменту та руйнуванню інших частин пам'ятки культурної спадщини.

За умовами угоди, щодо будинку не можна здійснювати жодних зовнішніх та внутрішніх змін і вести будь-які земляні роботи без спеціального письмового дозволу. Проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи можна було б лише за відповідної науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом Головного управління охорони пам'яток. Компанія не має відповідних дозволів.

Розпорядженням КМДА від 15.07.98 № 1463 будинок включено до переліку пам'яток під охоронним № 349. Будівля знаходиться в зоні регулювання забудови I категорії.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.