Спецпроект

У Києві руйнують чергову пам'ятку

Будинок за адресою вул. Б.Хмельницького, 31/27 (вул. Ів. Франка, 27/31), який є пам'яткою архітектури та монументального мистецтва, почав швидко руйнуватися через протиправні дії забудовників.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Випадки, коли власник нищив будинок, щоб на його місці побудувати інший, на жаль, трапляються в Києві повсякчасно, але в даному випадку за руйнуванням пам'ятки стоїть компанія, яка володіє лише частиною споруди. Сьогодні під загрозою опинилась і пам'ятка, і всі жителі будинку", - занепокоєний Бригинець.

Інспекційна перевірка ГУ охорони пам'яток встановила, що у підвальних приміщеннях будівлі проводяться протиправні будівельно-монтажні та земляні роботи по зміні пам'ятки, що призвело до пошкодження конструкцій фундаменту та руйнуванню інших частин пам'ятки культурної спадщини.

За умовами угоди, щодо будинку не можна здійснювати жодних зовнішніх та внутрішніх змін і вести будь-які земляні роботи без спеціального письмового дозволу. Проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи можна було б лише за відповідної науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом Головного управління охорони пам'яток. Компанія не має відповідних дозволів.

Розпорядженням КМДА від 15.07.98 № 1463 будинок включено до переліку пам'яток під охоронним № 349. Будівля знаходиться в зоні регулювання забудови I категорії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.