Спецпроект

Частину проспекту Перемоги перейменовано на вулицю Зв'язківців (УТОЧНЕНО)

А вулицю Щорса в Євгена Коновальця і ​​бульвар Івана Лепсе в бульвар Карпатської України поки що не перейменували.

Київрада перейменувала шматок проспект Перемоги у Святошинському районі у вулицю Зв'язківців.

За таке рішення проголосували 92 депутати, повідомляє "УП.Київ".

Як відомо, спочатку рішенням міськради пропонувалося змінити назву вулиці Шліхтера на вулицю Віфлеємську, Щорса - на Євгена Коновальця, проспект Перемоги 15 км - на Зв'язківців та бульвар Лепсе - на Карпатської України.

Однак депутати висловилися за те, щоб усі перейменування перенести на час після проведення Євро-2012, щоб не вносити додаткової плутанини - як для місцевих мешканців, так і для гостей ЧЄ.

Водночас голова фракції "Соціальна справедливість" Алла Шлапак звернулася з проханням перейменувати 15 км проспекту Перемоги.

"До нас звернулися мешканці. Це 15 км проспекту Перемоги. Люди не можуть зареєструватися. Їм треба назва вулиці. На цьому шматочку вулиці вже багато будинків, але без юридичної адреси як такої", - сказала Шлапак.

Її пропозицію підтримали депутати.

Сьогодні "Комментарии" повідомили, що в Києві з'явилися вулиці Коновальця і Карпатської України.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.