Спецпроект

Частину проспекту Перемоги перейменовано на вулицю Зв'язківців (УТОЧНЕНО)

А вулицю Щорса в Євгена Коновальця і ​​бульвар Івана Лепсе в бульвар Карпатської України поки що не перейменували.

Київрада перейменувала шматок проспект Перемоги у Святошинському районі у вулицю Зв'язківців.

За таке рішення проголосували 92 депутати, повідомляє "УП.Київ".

Як відомо, спочатку рішенням міськради пропонувалося змінити назву вулиці Шліхтера на вулицю Віфлеємську, Щорса - на Євгена Коновальця, проспект Перемоги 15 км - на Зв'язківців та бульвар Лепсе - на Карпатської України.

Однак депутати висловилися за те, щоб усі перейменування перенести на час після проведення Євро-2012, щоб не вносити додаткової плутанини - як для місцевих мешканців, так і для гостей ЧЄ.

Водночас голова фракції "Соціальна справедливість" Алла Шлапак звернулася з проханням перейменувати 15 км проспекту Перемоги.

"До нас звернулися мешканці. Це 15 км проспекту Перемоги. Люди не можуть зареєструватися. Їм треба назва вулиці. На цьому шматочку вулиці вже багато будинків, але без юридичної адреси як такої", - сказала Шлапак.

Її пропозицію підтримали депутати.

Сьогодні "Комментарии" повідомили, що в Києві з'явилися вулиці Коновальця і Карпатської України.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.