Спецпроект

Частину проспекту Перемоги перейменовано на вулицю Зв'язківців (УТОЧНЕНО)

А вулицю Щорса в Євгена Коновальця і ​​бульвар Івана Лепсе в бульвар Карпатської України поки що не перейменували.

Київрада перейменувала шматок проспект Перемоги у Святошинському районі у вулицю Зв'язківців.

За таке рішення проголосували 92 депутати, повідомляє "УП.Київ".

Як відомо, спочатку рішенням міськради пропонувалося змінити назву вулиці Шліхтера на вулицю Віфлеємську, Щорса - на Євгена Коновальця, проспект Перемоги 15 км - на Зв'язківців та бульвар Лепсе - на Карпатської України.

Однак депутати висловилися за те, щоб усі перейменування перенести на час після проведення Євро-2012, щоб не вносити додаткової плутанини - як для місцевих мешканців, так і для гостей ЧЄ.

Водночас голова фракції "Соціальна справедливість" Алла Шлапак звернулася з проханням перейменувати 15 км проспекту Перемоги.

"До нас звернулися мешканці. Це 15 км проспекту Перемоги. Люди не можуть зареєструватися. Їм треба назва вулиці. На цьому шматочку вулиці вже багато будинків, але без юридичної адреси як такої", - сказала Шлапак.

Її пропозицію підтримали депутати.

Сьогодні "Комментарии" повідомили, що в Києві з'явилися вулиці Коновальця і Карпатської України.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.