Спецпроект

"Регіонали" хочуть поселити Музей історії Києва у фортечній башті

Тільки 32 депутати Київради підтримали проект рішення сесії Київради про будівництво нового приміщення для Музею історії Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури і туризму Олександра Бригинця.

"КМДА розглядає в якості потенційного приміщення для Музею історії Києва IV-ту башту Київської фортеці за адресою вул. Старонаводницька, 2. Про ці плани громада дізналась майже випадково, коли натиснула на провладну більшість під час обговорення питання реновації багатостраждального музею. Мені здається, що такі проекти повинні широко обговорюватись до їх прийняття, а не вирішуватись кулуарно", - заявив Бригинець.

Депутата нагадав, що площа IV башти у 3 тис кв.м, що значно менше, ніж потреби музею, якому необхідно до 10 тис кв.м. Це, навіть, менше, порівнюючи з приміщенням Кловського палацу, в якому музей знаходився до 2003 року, який мав 4 тис кв.м.

Депутат висловив сподівання, що війна киян з владою за Музей історії Києва підходить до кінця.

Як запевнили представники Партії регіонів в Київраді, на сесію 20 вересня 2011 буде винесено проект рішення про виділення приміщення для Музея історії Києва - IV башти комплексу Київської фортеці в за адресою вул. Старонаводницька, 2.

Про відповідну ініціативу голови КМДА О.Попова стало відомо під час обговорення питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".