Спецпроект

Угорський суд виправдав угорця, звинуваченого в убивстві євреїв і ромів

Угорський суд виправдав колишнього угорського жандарма, 97-річного Шандора Кепіро, звинуваченого у військових злочинах в Сербії в 1942 році.

Про це повідомляє "Жеч Посполіта".

За словами прокурорів, патруль під командуванням Кепіро, що перебував на той час у званні капітана, знищив чотирьох людей у місті Новий Сад в Сербії 23 січня 1942. Кепіро також підозрюють у виконанні страти більш ніж тридцяти цивільних осіб на березі Дунаю.

Прокурор зажадав довічного ув'язнення для Кепіро. Історики, призначені в якості експертів в процесі, заявили, що документи, на яких грунтується звинувачення, були або неповні, або погано перекладені.

Оголошення виправдального вироку було зустрінуте оплесками десятки людей, присутніх в залі суду.

Кепіро, який після війни втік до Аргентини, де жив до повернення в Угорщину в 1996 році, був у списку найбільш розшукуваних нацистських злочинців Центру Візенталя. У 2006 році його місцезнаходження вирахував працівник Центру Єфраїм Зурофф. Тоді ж угорська влада порушила справу проти Кепіро.

Між 21 і 23 січня 1942 року в Новім Саді було вбито більше 1200 мирних громадян - сербів, євреїв і ромів. В цей час Новий Сад разом із провінцією Воєводина був окупований угорськими військами. На початку 1942-го окупаційна влада розпочала каральні акції у відповідь на активність югославських партизан.

1938: угорські війська окуповують Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

"Виправдальний вирок не є несподіваним для угорського суспільства, яке ще не дозріло до того, щоб визнати своє минуле, - повідомила представниця Центру Візенталя в Сербії Анна Френкель. - Ми продовжуватимемо нашу боротьбу. До перемоги".

Центр Візенталя подав апеляцію.

Речник сербського суду з питань військових злочинів Бруно Векаріч зазначив, що поки що є тільки вирок першої інстанції: "Не можемо його коментувати. Але вочевидь не задоволені з такого рішення і чекаємо, що апеляція змінить його".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.