Спецпроект

День Хрещення Русі святкуватимуть в Україні, Росії, Білорусі і космосі

Цього року Хрещення Русі святкуватиметься 28 липня у Києві, Мінську та Москві, коли православна церква відзначає День Святого князя Володимира.

Про це повідомив на прес-конференції в УНІАН продюсер та ведучий святкування Юрій Молчанов.

"Вперше цього року це свято буде відзначатися в трьох країнах", - сказав він.

Молчанов повідомив, що святкові заходи відбуватимуться за участю відомих артистів, серед яких Іван Охлобистін, Петро Мамонов, рок-гурти "Брати Карамазови", "Воскресение", "С.К.А.Й.".

Народний депутат (Партія Регіонів) Василь Горбаль нагадав, що це свято відзначають в Україні уже 4 роки. За його словами, ініціатива проведення цього свята належить міжнародній громадській організації "День Хрещення Русі".

Організатор та учасник святкування, лідер групи "Брати Карамазови" Олег Карамазов повідомив, що цього року участь у святкуванні візьмуть космонавти. За його словами, з кожним роком все більше людей відзначають це свято.

Нагадаємо, що 28 липня, у День пам'яті Святого рівноапостольного великого князя Київського Володимира, УПЦ КП влаштовує хресну ходу до річниці Хрещення Русі.

У святкуванні також візьмуть участь грузинський патріарх Ілія ІІ і російський Кирило, які вперше зустрінуться один з одним.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.