Спецпроект

Родичі Бандери і Шухевича оскаржить рішення про скасування звання Героїв

Cин Романа Шухевича Юрій має намір оскаржити рішення Вищого адміністративного суду про позбавлення його батька звання Героя України в Європейському суді з прав людини.

"Це рішення Вищого адміністративного суду я би назвав ганебним", - сказав він у коментарі "Газеті по-українськи", повідомляє УП.

"Я заспокоюся і піду до Європейського суду. Але ж там розглядатимуть не саме рішення, а дотримання прав людей у судовому процесі судів першої та другої інстанції", - відзначив Юрій Шухевич.

Він зізнався, що сподівався, що рішення Окружного адмінсуду скасують, "а потім довго та нудно розглядатимуть по новій".

За його словами, він не обертає особливої уваги на рішення Вищого адмінсуду.

"Можна сто разів визнавати Шухевича та Бандеру героями чи негідниками. Що б суд не визнав, вони які є й такими залишаться. Але ж несправедливо, що суд забирає звання у двох українців, яким попередня влада дала таку нагороду", - заявив син головнокомандувача Української повстанської армії

"Я вважаю, що суд зганьбила ця влада, яка претендує на те, щоб бути українською. Вона відстоює не український інтерес, а деякий інший", - підкреслив Юрій Шухевич

У свою чергу, онук лідера ОУН Степана Бандери, його тезка Степан Бандера поверне державні нагороди діда тільки за рішенням суду за позовом Адміністрації президента.

Онук Бандери: спершу поверніть Міжгір'я, потім говоритимемо про перепоховання діда

Про це заявив його представник у суді Роман Орєхов, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Річ у тому, що нагороди є власністю. Моя порада йому як юриста буде нічого не повертати добровільно до того моменту, поки дане рішення не буде переглянуте Верховним судом", - сказав Орєхов.

"А для того, щоб він повернув їх примусово, необхідне рішення відповідного національного суду вже в цивільно-процесуальному порядку за позовом винятково адміністрації президента України", - додав він.

Адвокат підкреслив, що сторона Бандери збирається вимагати перегляду рішення про позбавлення лідера ОУН Степана Бандери звання Героя України у Верховному суді.

"Це остання судова інстанція в Україні, але, на жаль, саме цей суд буде вирішувати, чи дозволяти перегляд його рішення у Верховному суді, така вже судова система в Україні", - сказав Орєхов.

Роман Орєхов - адвокат Бандери, громадянин Росії

Представник Бандери повідомив, що не виключає протягом місяця звернення до Європейського суду з прав людини, але це "дозволить лише встановити наявність підстав для отримання якоїсь сатисфакції", оскільки європейська юстиція не переглядає рішення національних судів.

Як відомо, 2 серпня Вищий адміністративний суд України залишив у силі рішення Донецького апеляційного адміністративного суду про визнання незаконними указів президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України Шухевичу й Бандері.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.