Спецпроект

В Австралії знайшли сліди динозаврів з Південного полюсу (ФОТО, ВІДЕО)

Американські палеонтологи знайшли 24 трипалі динозаврячі сліди на піску, який 105 мільйонів років тому був частиною гіпотетичного континенту Гондвана.

Про це повідомляє The History Blog.

Сліди динозаврів були знайдені на пляжі у південному австралійському пляжі Вікторія. 24 відбитки лап на камінні - це найбільша кількість слідів полярних динозаврів, які були будь-коли знайдені разом у Південній півкулі.

Відбитки були залишені кількома групами невеличких тероподів - двоногих трипалих ящерів, переважно хижаків ери мезозою. Ентоні Мартін з університету Еморі (Атланта, США) припускає, що йдеться про сліди орнітомімозаврів, яких також називають "страусячими" динозаврами за їхню подібність до будови страуса.

 Лапа тиранозавра - одного з найбільших триподів. Музей природничої історії в Чикаго

Очевидно, що сліди відбилися на піску, який через мільйони років став камінням-пісчаником. Це сталося влітку, оскільки взимку земля змерзалася, та й динозаври були менш активними. 105 млн років тому Австралія належала до гіпотетичного палеографічного континенту Гондвана, куди входила і Антарктида.

Тоді планета проходила період глобального потепління, тому в районі, близькому до Південного полюсу, влітку була температура біля 20 градусів за Цельсієм. "Ці сліди пояснять нам, як динозаври співіснували з полярними екосистемами, що може бути цікавим і для геології", - зазначив Ентоні Мартін.

 Фото: ibtimes.com

Сліди різні за розмірами і свідчать, що їхні власники могли мати розмір від курки до чималого журавля. Серед них є й послідовні відбитки лап однієї й тієї ж тварини.

Маленький, середні і великі сліди могли належати трьом батькам і їхньому дитинчаті. "Така собі маленька динозавряча родина, - додав Мартін. - Але це чистісіньке припущення".

Оскільки пісчаник є доволі крихким каменем, команда дослідників вирізала дві плити (кожна вагою близько 700 кг) з найбільш чіткими слідами, щоб відправити їх у музей штату Вікторія.


Ентоні Мартін показує знайдені сліди

Там iз них знімуть силіконові зліпки для подальшого вивчення.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.