Спецпроект

50 років тому розпочалося будівництво Берлінського муру

У Німеччині вшановують пам'ять загиблих та згадують початок будівництва Берлінського муру 50 років тому.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Приспущені прапори, заклики пам'ятати та хвилина мовчання - так у Німеччині в суботу, 13 серпня, згадували про початок будівництва Берлінського муру у цей день півстоліття тому.

"Пам'ять... вимагає робити все, щоб історія не повторилася",- сказав федеральний президент Крістіан Вульфф на місті колишньої так званої "смуги смерті" між Східним та Західним Берліном на Бернауер Штрасе.

Ця вулиця вважається символом поділу Берліна, бо будинки були в НДР, а пішохідна частина належала до території Західного Берліну.

У день 50-ї річниці зведення Муру на Бернауер Штрасе було відкрито меморіальний комплекс загальною площею 4,4 гектара. Це територія, яку раніше патрулювали східнонімецькі прикордонники.

1989: падіння Берлінської стіни розпочалося з оцих людей (ВІДЕО)

За останніми даними істориків, під час спроби перетнути мур та втекти на Захід загинули 136 східних німців.

13 серпня 1961 року за наказом лідера НДР Вальтера Ульбріхта та за підтримки СРСР почалося зведення кордону навколо Західного Берліна. Лише за калька тижнів перед тим він стверджував, що цього не буде.

"Ніхто не збирається зводити мур",- ця сказана на прес-конференції фраза стала сумнозвісною. Однією з головних причин зведення муру було бажання НДР покласти край масовій втечі східних німців до ФРН.

В останній день перед зведенням стіни на Захід утік убивця Бандери

Будівництво муру закріпило поділ Німеччини на Східну та Західну, що завершився лише після падіння муру 9 листопада 1989 року.

"Стіна не впала,- сказав президент Вульфф,- її було повалено". Він також піддав критиці те, що багато західних німців у роки існування стіни звикли до неї та сприймали її існування як даність.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.