Спецпроект

50 років тому розпочалося будівництво Берлінського муру

У Німеччині вшановують пам'ять загиблих та згадують початок будівництва Берлінського муру 50 років тому.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Приспущені прапори, заклики пам'ятати та хвилина мовчання - так у Німеччині в суботу, 13 серпня, згадували про початок будівництва Берлінського муру у цей день півстоліття тому.

"Пам'ять... вимагає робити все, щоб історія не повторилася",- сказав федеральний президент Крістіан Вульфф на місті колишньої так званої "смуги смерті" між Східним та Західним Берліном на Бернауер Штрасе.

Ця вулиця вважається символом поділу Берліна, бо будинки були в НДР, а пішохідна частина належала до території Західного Берліну.

У день 50-ї річниці зведення Муру на Бернауер Штрасе було відкрито меморіальний комплекс загальною площею 4,4 гектара. Це територія, яку раніше патрулювали східнонімецькі прикордонники.

1989: падіння Берлінської стіни розпочалося з оцих людей (ВІДЕО)

За останніми даними істориків, під час спроби перетнути мур та втекти на Захід загинули 136 східних німців.

13 серпня 1961 року за наказом лідера НДР Вальтера Ульбріхта та за підтримки СРСР почалося зведення кордону навколо Західного Берліна. Лише за калька тижнів перед тим він стверджував, що цього не буде.

"Ніхто не збирається зводити мур",- ця сказана на прес-конференції фраза стала сумнозвісною. Однією з головних причин зведення муру було бажання НДР покласти край масовій втечі східних німців до ФРН.

В останній день перед зведенням стіни на Захід утік убивця Бандери

Будівництво муру закріпило поділ Німеччини на Східну та Західну, що завершився лише після падіння муру 9 листопада 1989 року.

"Стіна не впала,- сказав президент Вульфф,- її було повалено". Він також піддав критиці те, що багато західних німців у роки існування стіни звикли до неї та сприймали її існування як даність.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.