Спецпроект

1989: З цих людей почалося падіння Берлінського муру. ВІДЕО

Мешканці соціалістичного Берліну змушують своїх поліцаїв відкрити прохід у Західний Берлін - з КПП на вулиці Борнгольмер почалося падіння Стіни, яка розділяла столицю Німеччини.

Увечері 9 листопада 1989 року керівництво соціалістичної Німеччини оголосило про вільний рух між ФРН та НДР. Не чекаючи визначеного в документі терміну, тисячі людей були біля пропускних пунктів за кілька годин.

Це відео - хроніка падіння першого КПП, на Борнгольмер-штрассе. Є англійські субтитри, що допоможе тим, хто не знає німецької.

Поліцаї спершу умовляють натовп розійтися: "Прямо зараз не можемо всіх пропустити", потім дзвонять начальству (те каже нікого не пускати без бюрократичного оформлення), і нарешті з власної ініціативи відкривають прохід.

Весь цей час люди ввічливо тиснуть :) на соціалістичних правоохоронців.

Яскравий момент, коли чолов'яга розриває паспорт НДР зі словам "Вільним людям не потрібні документи".

Коли люди масово йдуть на Захід, зверніть увагу на крупні плани поліцейських. Невже на їхніх обличчях видно радість?

Дивіться також інші матеріали за темою "Німецька Демократична республіка"

Ще ВІДЕО з 1989 року:

Страта Чаушеску і його дружини Єлени

Реклама "Запорожця" для західного ринку

Пісня "Піду втоплюся..." на першій "Червоній Руті"

"Мрія" і "Буран" - одне з останніх технічних досягнень СРСР

Гавел стає президентом соціалістичної Чехословаччини

Самотній юнак зупиняє танкову колону в Пекіні

Радянський спецназ розганяє мітинг у Тбілісі

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".