Спецпроект

Німецькі вчені з'ясували причину смерті єгипетської цариці Хатшепсут

Учені з Університету Бонна виявили сліди канцерогенної речовини у флаконі, який, як вважається, належав староєгипетській цариці Хатшепсут, яка жила за півтора тисячоліття до нашої ери.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на Associated Press.

Дослідження експоната з Єгипетського музею тривало два роки. Згідно з висновками вчених, у флаконі, на якому написано, що він належав Хатшепсут, був лікарський або косметичний засіб для шкіри. 

До його складу входили пальмова та мускатна олія, а також жирні кислоти, за допомогою яких можна було боротися, наприклад, з екземою. Достовірно відомо, що деякі родичі жінки-фараона страждали від шкірних захворювань.

Небезпечною речовиною у складі лосьйону виявився бензпирен - ароматичний і вкрай канцерогенний вуглеводень. 

Як вказують вчені, це робить вкрай ймовірною версію, що жінка-фараон випадково вбила сама себе. Хатшепсут могла користуватися ліками для короткочасного позбавлення від болю і за кілька років застосування отруїти себе отрутою.

За даними єгипетських археологів, судячи з мумії, Хатшепсут була гладкою жінкою, страждала від діабету і раку печінки і померла у віці за п'ятдесят.

Хатшепсут (або Хатшепсоуі, що означає "Найшанованіша з усіх жінок") - була п'ятим фараоном Вісімнадцятої династії Стародавнього Єгипту, приблизно з 1479 по 1458 рік до н. е. Більшістю єгиптологів вона вважається найуспішнішою з жінок-фараонів Єгипту.

Нагадаємо, що на початку 2011 року з єгипетських музеїв унаслідок дій мародерів зникло більше 80 історичних артефактів.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.