Спецпроект

Українці виконали у Брюсселі історичний ритуал (ФОТО)

У Брюсселі відбулися заходи з нагоди Дня Незалежності України - 24 серпня Європейська асоціація українців передала представникам муніципалітету Брюсселя копію вбрання князя Ярослава Мудрого для символу Брюсселя - скульптури Manneken Pis ("Хлопчик, який пісяє").

Про це повідомляє УНІАН.

Наймолодша українська оперна співачка, 10-річна Соломія Лук'янець, презентувала костюм та привітала присутніх піснею. З 20-річчям Незалежності України всіх присутніх привітали організатори акції у Брюсселі - Європейська асоціація українців.

Потім делегація святковою ходою пройшла вулицями міста до площі перед пам`ятником.

"Сьогоднішнє свято символізує для нас єднання країн - України і Бельгії, для того, щоб консолідувати наші відносини. Костюм, виконаний у фольклорному стилі, який розповідає багато про Україну. Подивіться на жовтий колір - він символізує пшеницю, червоний - це дружба, блакитний - розуміння. Всі кольори веселки присутні у костюмі і він символізує радість", - зазначив директор церемоній Ордена друзів Manneken Pis Марк Ямбо.

На думку Ямбо, щоб зробити свою державу справді європейською, потрібні зусилля самих українців, "від Брюсселя це не залежить".

"Хлопчик, що пісяє" - візитна картка Брюсселю, мініатюрна бронзова статуя-фонтан, яка існує мінімум з XVII-го сторіччя. Існують різні історичні версії обставин появи статуї.

Традиція одягання статуї голого хлопчика, котрий справляє малу нужду, в різноманітні костюми налічує понад 300 років та бере початок від курфюрста Баварії Максиміліана II Еммануїла, який у 1698 році подарував перший одяг для статуї. Далі традицію продовжив король Франції Людовік XV, передавши Брюсселю костюм із золотої парчі.

На сьогодні скульптура вже має до 1 тис. костюмів, презентованих представниками різних народів.

Українці вперше взяли участь в одягання Manneken Pis у 2007 році, коли Європейська асоціація українців подарувала Брюсселю костюм українського козачка. Відтоді святкування Дня незалежності України у Брюсселі стало традиційним.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.