Спецпроект

Українці виконали у Брюсселі історичний ритуал (ФОТО)

У Брюсселі відбулися заходи з нагоди Дня Незалежності України - 24 серпня Європейська асоціація українців передала представникам муніципалітету Брюсселя копію вбрання князя Ярослава Мудрого для символу Брюсселя - скульптури Manneken Pis ("Хлопчик, який пісяє").

Про це повідомляє УНІАН.

Наймолодша українська оперна співачка, 10-річна Соломія Лук'янець, презентувала костюм та привітала присутніх піснею. З 20-річчям Незалежності України всіх присутніх привітали організатори акції у Брюсселі - Європейська асоціація українців.

Потім делегація святковою ходою пройшла вулицями міста до площі перед пам`ятником.

"Сьогоднішнє свято символізує для нас єднання країн - України і Бельгії, для того, щоб консолідувати наші відносини. Костюм, виконаний у фольклорному стилі, який розповідає багато про Україну. Подивіться на жовтий колір - він символізує пшеницю, червоний - це дружба, блакитний - розуміння. Всі кольори веселки присутні у костюмі і він символізує радість", - зазначив директор церемоній Ордена друзів Manneken Pis Марк Ямбо.

На думку Ямбо, щоб зробити свою державу справді європейською, потрібні зусилля самих українців, "від Брюсселя це не залежить".

"Хлопчик, що пісяє" - візитна картка Брюсселю, мініатюрна бронзова статуя-фонтан, яка існує мінімум з XVII-го сторіччя. Існують різні історичні версії обставин появи статуї.

Традиція одягання статуї голого хлопчика, котрий справляє малу нужду, в різноманітні костюми налічує понад 300 років та бере початок від курфюрста Баварії Максиміліана II Еммануїла, який у 1698 році подарував перший одяг для статуї. Далі традицію продовжив король Франції Людовік XV, передавши Брюсселю костюм із золотої парчі.

На сьогодні скульптура вже має до 1 тис. костюмів, презентованих представниками різних народів.

Українці вперше взяли участь в одягання Manneken Pis у 2007 році, коли Європейська асоціація українців подарувала Брюсселю костюм українського козачка. Відтоді святкування Дня незалежності України у Брюсселі стало традиційним.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.