Спецпроект

Українці виконали у Брюсселі історичний ритуал (ФОТО)

У Брюсселі відбулися заходи з нагоди Дня Незалежності України - 24 серпня Європейська асоціація українців передала представникам муніципалітету Брюсселя копію вбрання князя Ярослава Мудрого для символу Брюсселя - скульптури Manneken Pis ("Хлопчик, який пісяє").

Про це повідомляє УНІАН.

Наймолодша українська оперна співачка, 10-річна Соломія Лук'янець, презентувала костюм та привітала присутніх піснею. З 20-річчям Незалежності України всіх присутніх привітали організатори акції у Брюсселі - Європейська асоціація українців.

Потім делегація святковою ходою пройшла вулицями міста до площі перед пам`ятником.

"Сьогоднішнє свято символізує для нас єднання країн - України і Бельгії, для того, щоб консолідувати наші відносини. Костюм, виконаний у фольклорному стилі, який розповідає багато про Україну. Подивіться на жовтий колір - він символізує пшеницю, червоний - це дружба, блакитний - розуміння. Всі кольори веселки присутні у костюмі і він символізує радість", - зазначив директор церемоній Ордена друзів Manneken Pis Марк Ямбо.

На думку Ямбо, щоб зробити свою державу справді європейською, потрібні зусилля самих українців, "від Брюсселя це не залежить".

"Хлопчик, що пісяє" - візитна картка Брюсселю, мініатюрна бронзова статуя-фонтан, яка існує мінімум з XVII-го сторіччя. Існують різні історичні версії обставин появи статуї.

Традиція одягання статуї голого хлопчика, котрий справляє малу нужду, в різноманітні костюми налічує понад 300 років та бере початок від курфюрста Баварії Максиміліана II Еммануїла, який у 1698 році подарував перший одяг для статуї. Далі традицію продовжив король Франції Людовік XV, передавши Брюсселю костюм із золотої парчі.

На сьогодні скульптура вже має до 1 тис. костюмів, презентованих представниками різних народів.

Українці вперше взяли участь в одягання Manneken Pis у 2007 році, коли Європейська асоціація українців подарувала Брюсселю костюм українського козачка. Відтоді святкування Дня незалежності України у Брюсселі стало традиційним.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.