Спецпроект

Секретарка Геббельса вперше розповіла про свого роботодавця

Екс-секретарка Геббельса дала перше інтерв’ю, в якому заявила що ніколи не пробачить Геббельсу того, що він створив зі світом.

Про це повідомляє ТСН.

У своєму першому за все життя інтерв'ю 100-річна секретарка Йозефа Геббельса Брунгільда Помзель, яка мешкає в Мюнхені, сказала, що міністр пропаганди нацистського Третього Рейху наклав на себе руки, бо був боягузом, але водночас розумів, що його чекає.

Брунгільда ​​Помзель пропрацювала у Геббельса з 1942 року до 1 травня 1945 року, коли він наклав на себе руки.

За її словами, її розподілили до Геббельса, оскільки вона була однією з найпрофесійніших стенографісток Берлінського радіо.

"Це був наказ, тож відмовитися від такої пропозиції було неможливо - хіба що з причини заразної хвороби", - розповіла Помзель.

Вона працювала друкаркою і відповідала за набір кореспонденції міністра, тобто через її руки проходили всі листи Геббельса. Крім того, вона була на вечері в берлінському будинку Геббельса на острові Шваненвердер.

"Він був дуже закритою людиною! Він ні разу не поставив мені жодного особистого питання і до самого кінця не знав навіть мого імені", - розповіла жінка.

За її словами, вона нічого не знала про геноцид євреїв, а політика її взагалі не цікавила. Про Голокост вона дізналася вперше тільки після того, як потрапила в полон.

Останні десять днів війни вона провела в підвалі Міністерства освіти і пропаганди, де тривала робота. 1 травня 1945 колеги розповіли їй про те, що Геббельс наклав на себе руки.

"З підвалу мене вивели росіяни", - згадує Помзель. Після цього колишня секретарка Геббельса провела в радянських таборах п'ять років.

В кінці інтерв'ю вона заявила, що ніколи не пробачить Геббельсу того, що він створив зі світом.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".