Спецпроект

Львівські вчителі виступили проти "совєтизації" Табачника

29 серпня 2011 року в рамках серпневих нарад учителі історії України міста Львова одностайно ухвалили заяву з вимогою до Міністерства освіти "припинити русифікацію та совєтизацію" української історії.

Про це повідомляє прес-служба Львівської міської організації партії "Свобода".

Педагоги занепокоєні загрозливою тенденцією в освіті, зокрема, у вивченні історії України, яку цілеспрямовано впроваджує Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України на чолі з Д.Табачником.

У своїй заяві педагоги засуджують:

"-          Повернення до оцінок історичних явищ, особистостей, термінології, притаманних російській та совєцькій історіографії;

-          Нав`язування стереотипів і міфів російської та совєцької доби;

-          Скорочення годин на вивчення історії;

-          Применшення значення вивчення історії України при складанні ДПА, ЗНО, вступі до магістратури, що не сприяє формуванню у молоді українського патріотизму;

-          Невідповідність підручників програмам, які часто змінюють;

-          Відсутність сучасних якісних підручників з історії України, хрестоматій, карт та атласів;

-          Відсутність цілісної, логічної концепції у вивченні історії України".

Також львівські історики вимагають від Міносвіти припинити русифікацію та совєтизацію української історії, підняти статус цього предмета, збільшити кількість годин для вивчення історії, а також під час написання нових підручників залучати до обговорення спеціалістів-практиків.

Від президента та прем'єр-міністра львівські вчителі-історики вимагають негайно звільнити Табачника з посади міністра освіти.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.