Спецпроект

Космічних катастроф в часи СРСР було в 10 разів більше - соратник Корольова

Аварій та катастроф при освоєнні космосу за часів СРСР було в десять разів більше, ніж в нинішній час, заявив академік РАН Борис Черток, один з найближчих соратників Сергія Корольова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"За радянських часів аварій і катастроф було в десять разів більше. Я сам "учасник" організації таких катастроф. І на моїй совісті кілька дуже складних і важких, правда, без всяких людських жертв, тільки за рахунок автоматів, відмов", - сказав він.

Черток нагадав, що для отримання панорами місячної поверхні і забезпечення вперше в світі м'якої посадки на поверхню Місяця "ми витратили вісім ракет-носіїв і космічних апаратів".

"Тому що до цього мали безперервні відмови. І ці відмови розглядалися на рівні уряду. Зокрема, на засіданні Військово-промислової комісії мене як технічного керівника збиралися навіть зняти з роботи і покарати суворо", - додав академік.

Однак за Чертока заступився творець радянської космічної програми Сергій Корольов, який сказав, що не треба нікого карати, що йде процес пізнання і що наступна посадка апарату дасть панораму місячної поверхні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.