Херсонська влада збирається вшанувати генерала Армії УНР

Про намір вшанувати пам'ять генерала Армії УНР Олекси Алмазова інтернет-виданню "Не будь байдужим!" заявила начальник управління громадських зв'язків Херсонської міської ради Тетяна Сазонова.

17 вересня цього року, в рамках відзначення Дня міста, у Херсоні відбудеться парусна регата на честь бригадного генерала Війська Польського Маріуша Заруського. Цей захід ініційований херсонською владою та Республікою Польща.

Польський генерал був розстріляний у Херсоні радянською владою у 1941 р. Відтак Херсон став місцем польського паломництва до могили Заруського. Щорічно поляки вшановують свого видатного військового.

Однак серед святкових заходів не знайшлося місця власне українським військовим, які народились у Херсоні. До таких постатей належать генерал Армії УНР Олекса Алмазов, полковники Володимир Кедровський та Михайло Коноників та багато інших.  

Генерал Олекса Алмазов

Коментуючи програму святкових заходів, начальник управління громадських зв'язків Херсонської міськради пані Сазонова, зазначила буквально наступне: "Міська рада шанує не лише польських, а й українських військових. Що стосується вшанування пам'яті нашого земляка, генерала Армії УНР Олекси Алмазова, то воно обов'язково відбудеться. Ми вже працюємо над цим питанням".

Алмазов Олекса Дмитрович (*6 січня 1886, Херсон - †13 грудня 1936, Луцьк) - український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки.

Походив з родини чиновників. Отримав військову освіту. За Першу світову війну був нагороджений усіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, орденом Святого Георгія IV ступеня.

Гандзюк і Сафонов. Два царські генерали, які не зрадили УНР

З січня 1918 р. - в українській армії. Командир окремої кінно-гірської батареї Гайдамацького Коша Слобідської України військ Центральної Ради. Учасник боїв за Київ у січні 1918 року, біля Гребінки, за Лубни, Хорол, Полтаву, Харків, Кременчук. Звільняв міста Кам'янець-Подільський, Шатаву, Дунаївці, Проскурів, Летичів, Вінницю, Київ від радянських та білогвардійських окупаційних військ.

Учасник Першого зимового походу. Кавалер ордену "Залізного хрест за зимовий похід та бої" (найвища військова нагорода УНР).

Після окупації території УНР Червоною армією - мешкав на Волині. Помер та похований у Луцьку.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.