Спецпроект

В КИЄВІ ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА "ГОЛОКОСТ ВІД КУЛЬ"

В четвер, 8 вересня 2011 року, в Києві відбулось офіційне відкриття виставки "Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941-1944" в рамках вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Організаторами виставки є Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з Меморіалом Шоа (Memorial de la Shoah), організацією "Яхад-Ін Унум", а також посольствами Ізраїлю, Франції, Німеччини та Сполучених Штатів Америки. Виставка буде демонструватися в Українському домі (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 року.

Виставка вже демонструвалася в Парижі, Нью-Йорку та інших містах і вперше представлена в Україні. В першу чергу проект спрямований на виховання толерантності в українському суспільстві, і особливо молоді. Виставка є частиною заходів державного рівня в рамках програми вшанування 70-річчя трагедії Бабиного Яру.

У події взяли участь: отець Патрік Дебуа (Patrick Desbois), барон Ерік де Ротшильд (Eric de Rothschild), президент Меморіалу Шоа, Франція, спікер Верховної Ради Володимир Литвин, Віктор Пінчук, посли країн Ізраїлю, Франції, Німеччини, США, Великобританії та інших, провідні історики, експерти та інші.

Володимир Литвин: "Такі виставки потрібно проводити в Україні і не тільки. В рамках вшанування 70-річчя трагедії Бабиного Яру. Зараз підіймають голову ті люди, які сповідують нацизм. Їх потрібно водити по таких виставках, аби вони бачили, до чого це призводить".

Отець Патрік Дебуа: "Наша мета полягає у віднаходженні масових поховань геноциду - ми не полюємо на вбивць і не притягаємо до відповідальності. Замість цього ми шукаємо жертв, котрі в історичній реконструкції подій дуже часто бувають відкинутими осторонь і забутими. Суть нашої роботи полягає в освіті, підвищенні поінформованості та розуміння Голокосту у Східній Європі. Це найкраща перешкода, яку ми можемо побудувати проти геноциду в майбутньому".

Віктор Пінчук: "Нас всіх об’єднала єдина мета – згадати що сталося і зрозуміти як це сталося. Для того, аби це страхіття ніколи не повторилося, а мужність, співпраця і толерантність завжди переважали у майбутньому. Для того, аби знання і пам'ять про нашу спільну історію зміцнили європейську належність України".

Виставка підготовлена Меморіалом Шоа (до якого входять: архів, музей, освітній центр та місце вшанування пам’яті) та була оновлена і адаптована за участі провідних українських експертів.

Проект "Голокост від куль" базується на праці римсько-католицького священика з Франції отця Патріка Дебуа, котрий багато років поспіль займається архівними та археологічними дослідженнями, а також відео документуванням свідчень очевидців масових розстрілів в Україні.

Експозиція включає інформацію про історичні факти, відео-інтерв'ю, документи часів війни, фотографії віднайдених масових поховань та предмети, що засвідчують ті події: кулі, гільзи та ін.

З метою максимального інформування, зацікавлення та залучення до діалогу українських школярів і студентів, під час виставки буде реалізовуватись освітня програма, створена Інститутом візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та Українським центром вивчення історії Голокосту.

Також в рамках заходу отець Дебуа представив свою книгу "Хранитель спогадів. Кривавими слідами Голокосту", вперше перекладену українською мовою за фінансової підтримки посольства Франції. Ця книга стала лауреатом Національної єврейської книжкової премії у 2008 році.

Виставка проходитиме в Українському домі (Київ, Хрещатик, 2) з 9 вересня по 3 жовтня 2011 р.
21-23 вересня – вихідні.

Графік роботи: понеділок – п’ятниця з 09:00 до 19:00; субота – неділя з 11:00 до 17:00.
Вхід вільний.
Попередній запис на екскурсії для груп за телефоном +38 044 285 90 30

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.