Азаров із Табачником ушанували творця "Великої Росії" (ФОТО)

Прем'єр-міністр України Микола Азаров вважає Петра Столипіна видатним державним діячем і реформатором.

Про це повідомляє УНІАН.

Азаров розповів про Столипіна після покладання квітів до могили Петра Столипіна на території Києво-Печерської лаври.

Всі фото: УНІАН

"Петро Столипін - видатний державний діяч Росії, людина-реформатор, чия діяльність не була однозначно сприйнята ані сучасниками, ані нащадками, - сказав Азаров. - Разом із тим не можна не відзначити, що його реформи, особливо земельна, заклали серйозний фундамент для становлення держави. І в цьому плані, безумовно, можна проводити паралелі з тими реформами, які проводяться у нас зараз".

У церемонії покладання квітів разом з прем`єром брали участь міністр освіти Дмитро Табачник і Посол Російської Федерації в Україні Михайло Зурабов.

Як повідомлялося, 17-18 вересня у столиці України пройшли Дні пам`яті Петра Столипіна, державного діяча Російської імперії (1862-1911), убитого у Києві рівно 100 років тому.

 

 

Після покладання квітів Азаров запросив правнука Столипіна Аркадія разом оглянути виставку, що відкрилася в неділю в Лаврі, присвячену пам`яті російського державного діяча.

Нагадаємо, що у липні цього року російський прем'єр Володимир Путін заклав камінь на місці майбутнього пам'ятника Столипіну біля будівлі уряду РФ.

Путін не раз цитував Столипіна, зокрема, його крилату фразу: "Їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна Велика Росія".

У січні 1910 уряд Столипіна заборонив створення національних (у тому числі і українських) товариств, клубів, видання рідною мовою газет. Переслідуючи українську мову і культуру, Столипін розсилав свої циркуляри, в яких наказував боротися з "ідеєю відродження старої України і устрою на національно-територіальних засадах".

1 вересня (14 за новим стилем) 1911 р. в Київському оперному театрі, у присутності царя Миколи II, на Столипіна було здійснено черговий замах. Через чотири дні він помер (у цьому будинку на вулиці Гончара зараз офіс Народного руху України - ІП). Похований на території Києво-Печерської лаври.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.