В музеї народного мистцества покажуть унікальну порцеляну

22 вересня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (НМУНДМ) відкривається виставка "Волокитинська порцеляна".

Про це повідомляють організатори виставки.

Відбудеться презентація альбому "Фарфор завода А. М. Миклашевского" (автор Е. Б. Самецький, куратор І. Г. Гутман), присвячена одному з провідних вітчизняних підприємств порцелянової промисловості ХІХ ст., що функціонували в 1839-1861 рр.. в с. Волокитин Чернігівської губернії (нині Сумська область).

Сьогодні вироби цього заводу, що являють виняткову художню цінність, прикрашають експозиції великих музеїв і є предметами гордості колекціонерів.

Особливе значення виставки полягає в тому, що твори волокитинських майстрів уперше будуть представлені в Україні в такому обсязі. Це понад 350 фарфорових виробів з колекцій НМУНДМ, Київського національного музею російського мистецтва, Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького, Харківського художнього музею та приватних зібрань.

Серед експонатів - декоративні вази, скульптура малих форм, фігурні посудини, утилітарні речі і предмети інтер'єру, зразки чайної, десертної і столового посуду, деталі фарфорового іконостасу з Покровської церкви с. Волокитин, зруйнованої в 1956 р., а також унікальна фарфорова люстра з кабінету власника маєтку і засновника заводу Андрія Михайловича Миклашевського (1811-1895).

Виставка триватиме до 30 листопада.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.