Табачник написав для 11-класників біографію Януковича (СКАНИ)

У підручник історії для 11-го класу включено біографію президента України Віктора Януковича. А у схваленому Міносвіти посібнику є згадки про його судимості.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на "Газету по-українськи".

"Новий підручник з історії України для 11-класників менший за попередній на 100 сторінок. Є біографія Віктора Януковича. Переписати підручник вимагав міністр освіти Дмитро Табачник", - пише газета.

Видання також звертає увагу на зміну деяких розділів у підручнику.

"У старій "Історії" перший розділ називався "Україна під час Другої світової війни", у новій - "Велика вітчизняна війна".

Раніше Організація українських націоналістів була описана трьома абзацами, тепер - одним реченням: "Боротьбу проти сталінського тоталітаризму в краї очолила Організація українських націоналістів (ОУН), яка нараховувала близько 20 тисяч".

Загибель Романа Шухевича в бою з підрозділом Міністерства державної безпеки (МГБ) СРСР та убивство Степана Бандери радянським агентом у підручнику не описані.

Доктор історичних наук Володимир Сергійчук додав, що у новому підручнику немає згадок про Карпатську Україну, з проголошення якої фактично для українців почалася Друга світова війна.

"Не у вересні, як для поляків, а вже в березні 1939 року, коли угорці здійснили агресію проти щойно проголошеної Української держави на Закарпатті. Це для закарпатців боротьба проти Угорщини була вітчизняною війною. Вони захищали свою батьківщину", - пояснює науковець.

Помаранчевій революції в попередній "Історії України" був відведений розділ, у новій - два абзаци. "Опозиція вдалася до протестних акцій... повністю паралізувала роботу центральних органів влади...", - цитує газета підручник з історії.

"Ідеться про часткове повернення до попередніх схем. Думаю, це безпосередньо пов`язано з роллю Табачника, який при оцінці подій вживає класичну радянську історикографічну схему", - стверджує політолог Олексій Гарань.

Між тим біографія Януковича, в якій згадувались його дві судимості, є у підручнику для підготовки до зовнішнього незалежного оцінування, випущеному у 2010, копії якого має "Українська правда".

 Фото: УП
 Харків, 2010 рік

Принаймні, за цим підручником абітурієнти готувалися до тестів для вступу у виші у 2011 році.

 

Нагадаємо, що в жовтні 2010 року міністр освіти Дмитро Табачник повідомив про створення робочої групи з підготовки спільного українсько-російського посібника для вчителів історії.

У березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.