На екранізацію "Чорного Ворона" хочуть запросити Мела Ґібсона

Віктор Ющенко планує запросити для екранізації нашумілого роману "Чорний Ворон" Василя Шкляра голлівудського актора й режисера Мела Ґібсона.

Про це розповів сам Шкляр на своєму творчому вечорі у Львові, повідомляє газета "Сегодня".

Правда, у якій якості збираються запросити Гібсона - режисера чи актора - поки неясно.

За словами Шкляра, цей фільм - завдання номер один для Ющенка, який уже провів переговори з польським режисером Єжи Гофманом.

"Ющенко також обіцяв мені, що вийде на Гібсона, а я йому сказав, що це фантастика", - поділився Шкляр.

"Однак кіношники говорять мені, що це реально, адже Гібсон знімав фільм "Хоробре серце" про боротьбу шотландців за незалежність", - додав письменник.

"Чорний ворон" (уривки з роману)

Мел Гібсон був і продюсером, і режисером, і виконавцем головної ролі в "Хороброму серці" (бюджет фільму - 53 мільйони доларів). Гонорари Гібсона як актора - 15-25 мільйонів доларів за фільм, зазначає газета.

Роман Шкляра "Чорний ворон" оповідає про збройну боротьбу українців проти більшовиків у 20-х роках ХХ століття.

Після скандалу з отриманням Шклярем шевченківської премії, ініціативна група кінематографістів наприкінці минулого року почала збір пожертвувань на зйомки блокбастера по "Чорному ворону".

"Справа просувається", - сказав автор роману на своєму вечорі в рамках форуму видавців, який пройшов минулого тижня у Львові.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.