У Львові пікетували прокуратуру за Музей визвольної боротьби

У Львові представники Української республіканської партії пікетували військову прокуратуру Львівського гарнізону з вимогою передати приміщення Музею визвольної боротьби, що на вул. Лисенка, 23а, у власність громади Львова та відкликати позовну заяву військової прокуратури з суду, якою прокуратура хоче забрати згадане приміщення собі.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Як наголосив представник партії, екс-депутат Львівської обласної ради Ростислав Новоженець, прокурор військової прокуратури Мудрик звернувся до адмінсуду щодо передачі приміщення в користування прокуратурі замість міської громади Львова.

"У підготовку музею вкладено понад 5 млн грн, - підкреслив Новоженець. - І вже коли музей на вул. Лисенка ось-ось мав відкритися, військова прокуратура захотіла забрати приміщення собі".

Учасники пікету також наголосили на тому, що приміщення музею не становить оборонної цінності.

Нагадаємо, що наказом управління культури Львівської ОДА від 13.04.2005 р. за №37-к було створено Музей історії визвольної боротьби. Замовником по реконструкції будівлі по вул. Лисенка, 23а, виступило УКБ ОДА.

Загальна кошторисна вартість робіт по реконструкції приміщення 9 млн.267,3 тис. грн. Станом на 1 травня 2011 р. освоєно коштів на 5 009 тис. грн. Генеральним замовником на проведення робіт виступає управління капітального будівництва Львівської обласної ради.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.