ВР НЕ ПІДТРИМАЛА ПРИВАТИЗАЦІЮ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ

Профільний комітет Верховної Ради не підтримав проект виведення Почаївської лаври з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Про це кореспонденту УНІАН повідомив депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна.

"Подзвонив мені депутат Ярослав Кендзьор, який є членом Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України. За його словами, профільний комітет заборонив виведення Почаївської Лаври з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Проти виступили навіть комуністи", - розповів Барна.

Нагадаємо, у вересні у ВР зареєстровано законопроект "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" (щодо виключення з "Переліку" будівель Почаївської лаври)". Його подали депутати Дмитро Шенцев (ПР) та Юрій Бут (пройшов за списком НУ-НС, зараз - член провладної депутатської групи "Реформи заради майбутнього").

Амфілохій Почаївський - святий УПЦ МП, який допомагав УПА

16 вересня на пленарне засідання сесії Тернопільської обласної ради виносився проект ініційованого партією "Свобода" звернення до Президента, парламенту та уряду щодо неприпустимості розгляду законопроекту про виключення Почаївської лаври із переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Однак з двох спроб це звернення прийняти так і не вдалося. Під час поіменного голосування "за" проголосували лише 50 депутатів з 69 присутніх, 19 депутатів (з Партії регіонів та "Єдиного центру") не голосували.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.