У Криму реконструюють бої часів війни 1853-56 років (ВІДЕО)

У Криму відкривається 4-ий міжнародний фестиваль військово-історичної реконструкції "Альмінське діло".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Відкриття відбудеться 25 вересня о 10.00 на території меморіалу "Поле Альмінської битви" (с. Віліно Бахчисарайського району).

Фестиваль "Альмінське діло" - масштабний збір представників руху військово-історичної реконструкції, організований в рамках проведення Днів пам'яті воїнів, полеглих у Кримській війні 1853-56 рр. і під час оборони Севастополя.

Відео з попередніх реконструкцій "Альмінського діла"

Організатори фестивалю - Бахчисарайський історико-культурний заповідник, меморіал "Поле Альмінської битви", Музей Шереметьєвих, організаційний комітет ВР Криму.

Фестиваль об'єднує клуби військово-історичної реконструкції з різних країн. У 2010 році фестиваль "Альмінське діло" відвідали почесні гості з України, Росії та інших країн, у тому числі військовий аташе Британії в Україні Джон Форман.

У 2011 році планується візит Надзвичайного і Повноважного Посла Франції в Україні Жака Фора, представників Посольства Російської Федерації в Україну і Росспівробітництва, а за підтримки посольства Франції в битві візьме участь французький військово-історичний клуб "Савойська бригада".

Автентичні армійські табори, предмети польового побуту, форма та амуніція, зброя, гармати й кіннота - все це переносить глядача в епоху Кримської війни.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.